БУДУТЬ ТИСЯЧІ ДНІВ…

Такесобі  продовження  твору  "Ти  сиділа  на  ліжку,  обійнявши  коліна..."  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583196
Та  одночасно  така  собі  відповідь  на  твір  Залюбленої  у  світ  "Все  у  нас  буде"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584258


Будуть  тисячі  днів…
                                       днів  самотності  й  туги…
Будуть  ночі  губитись
                                       в  недопалках  снів…
Два  самотніх  сузір’я  
                                       на  небесному  крузі,
Дві  самотніх  печалі
                                       у  піснях  солов’їв…


Ти  готова  чекати???
                                       У  гулі  вокзалів
ВиглядАти  мене
                                       під  перЕстук  коліс???
Сотні  днів  та  ночей???
                                       Може  бути,  що  й  марно???
ВиглядАти  та…
                                       плакати…  мовчки,  без  сліз???


Лиш  заради  години
                                       швидких  поцілунків
В  накрохмаленій  цноті
                                       хрустких  простирадл…
Щоб  упитися  долі  
                                       гірким  подарунком…
Та  в  самотність  чекання
                                       вернутись  назад…


Ти  сиділа  на  ліжку,
                                       обійнявши  коліна…
Я  жарИв  поцілунками
                                       плечі  твої…
Тихо  цокав  годинник…
                                       спливала  хвилина…
І  любов  розчинялась
                                       в  вечірній  імлі…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2015
автор: посполитий