.... скільки присягав, коли заживу по своїй вільній волі, наслідувати весляра: кинувши весла, він лежав горілиць у човні, човен несло течією......
М.Пруст "У пошуках...."
Ох, як же я завжди чекаю літа!
На той блаженний стан душі легкий,
коли не треба слів, не треба світу -
лиш річки чути свіжий плюскіт хвиль....
Змащу смолою добре човен дідів, -
удвох із ним за мрією гайнем!
Прокинусь вранці і від перших півнів
до ночі буду просто веслярем.
Натерши мозолі, відкину весла....
Розкинусь горіли́ць на дні човна...
Його за течією плавно несе....
А я дивлю́сь, як сунуть небеса....
І на обличчі проступає тихо
споко́ю й щастя те пе-ред-чуття....
Тут не знайде мене ніяке лихо!
.... Там - за бортом - все хлюпає життя....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584829
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2015
автор: Мар’я Гафінець