На площах… покинутих мрій…




Що  зорі  нам  пишуть
У  світлі  останніх  подій?..
Ці  ріки  зневір”я…  ці  води  нічим  не  зібрати…
Із  чорного  неба    котились    уламки  надій…
Від  першого  смутку  –  
   я  йшла  до  останньої  страти…

Не  слухались  ноги…  
Ішли  на  круті  віражі
Мої  персональні…  і  навчені  мною  ж  пілоти…
А  я?..  а  мені?!..    А  мені  би  –  хоч  щось!  -  для  душі…
Аби  в  свою    зграю
     покликали  сонячні  готи...

Розбилося  серце…  
Докупи  збирати  не  смій…
Хай  зорі-зникають…  і  ти,  моя  зірко  -  найкраща!
Що  роблять    ці    птахи  на  площах    покинутих  мрій?…
І  звідки  ця  спека?  –
     безмежно…  шалено  –  пропаща…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584843
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2015
автор: гостя