ЛЕСЮ! МАЛЮК! ЛЕСЮНЮ!

ЛЕСЮ!  МАЛЮК!  ЛЕСЮНЮ!

Лесю!    Малюк!    Лесюню!  
Моя  ти  квітко  дорога.
Не  достойний  я  тебе
Тому,  що  така,  як  ти,  є  одна!

Ти  з  мамами  мене  врятувала.
Ви  разом  до  Бога  молились
І  Матінку  Божу  просили,  
Щоб  життя  мені  дарувала.

Ваші  молитви  були  почуті.
Бог  мені  дозволив  жити,
Сказавши,-  з  роками  я  маю  творити
Та  Славу  Божу  Його  Прославляти.

Я  люблю  тебе,  квітко  весняна  моя!
І  таку,  як  ти,  я  не  хочу  більше  мати.
Мені  достатня  тебе  одної,
Такої  рідної  і  дорогої.

17.05.2015  р.
А.  Рогуля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584887
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2015
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович