Озимина у травні – ще не хліб.
А лиш трава. Але яка красива!
У ній відчутна богатирська сила,
Що струменить від матері-землі.
Ця сила, тільки дні весни злетять,
Траву оберне в молоду пшеницю
І їй у кожен колосок по вінця
Наллє нечутно крапелин життя.
І бережно триматиме цей дар.
Проситиме для нього в сонця гарту.
Ласкавого. І ніжності – у хмар.
І щоб, як батько, мудрим був жнивар…
Ви бачили, як хліб наш визріва?
Уже для цього народитись варто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584927
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2015
автор: Ніна Багата