Затравлені, змордовані істоти
Жах небуття легенями п’ємо.
Бо Україна дихатиме доти —
Допоки ми за неї стоїмо.
Тарас Петриненко
У повний зріст,
Бо ми не на колінах,
Ще оремо і сіємо поля…
І ми готові у любу хвилину,
Грудьми прикрити
Жінку й немовля…
Бувають миті,
Коли плаче небо,
Як побратим іде в останню путь,
Ми просимо спокою,
Він нам треба,
Миру без воєн,
Що усі так ждуть…
Ми не чужі з тобою,
Де живемо,
Бо рідна хата в нас одна на всіх,
Якщо її єдину збережемо,
То буде радість, буде пісня, сміх…
СЛАВА УКРАЇНІ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584943
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2015
автор: Віталій Назарук