zazemlena
Нахили мені край неба
Приспів:
Нахили мені,
Нахили мені,
Нахили мені край неба,
Бо любов моя
Зіркою сія,
Бо загину я без тебе.
Мої очі зорять, коханий,
На вустах твоє мріє ім’я,
Б‘ється серденько полум’яно,
Як зустрінемось десь ти і я.
Як ти поряд – стихає вітер,
Дощ ховається в гори, ліси.
В моїй долі ти сонцем світиш,
Джерело ти натхнення й краси.
Приспів.
Ти для мене - лебідка вірна,
Ти і мрія й надія моя.
Ти – троянда моя розквітла,
Де ти будеш, там буду і я.
Як ти поряд – душа співає,
Переспівує всіх солов’їв.
Ніжно я тебе пригортаю –
Найдорожчий мій скарб із скарбів.
Приспів.
Як ми разом – життя прекрасне:
Крізь події спішать дні й роки.
І кохання наше не згасне.
Серця потяг юначо палкий.
Завжди поряд – і сонце світить.
З неба хмари зникають вмить.
Нас вітають дерева і квіти…
Вік тривала б ця радісна мить…
-----------------
Віталій Назарук
Приспів:
Дівчино моя, ластівко моя,
Я цілую білі коси,
Ти ясна зоря, ти моя зоря,
А це наші стиглі роси…
Як весною сяють очі,
Меду вип’ю із вуст твоїх,
Обніму я за стан дівочий,
Він розтопить у серці сніг.
Ти життя мого троянда,
Ти надія моя і жура,
Ти моя гірська лаванда,
Ти єдина моя зоря.
Приспів.
Замість зір дивлюся в очі,
В їх чарівную глибину,
Що сіяють посеред ночі,
Що позбавили вже від сну.
Моя люба, кохана зоре,
Знов до нас прийшла весна,
Ти мого кохання море,
Долі нашої глибина...
Приспів.
Як весною сяють очі,
Меду вип’ю із вуст твоїх,
Обніму я за стан дівочий,
Він розтопить в серці сніг.
Ти життя мого троянда,
Ти надія моя і жура,
Ти моя гірська лаванда,
Ти єдина моя зоря.
-------------------
горлиця
ОЙ, ТИ КОНЮ ПИШНОГРИВИЙ!
Ой, ти коню пишногривий,
Б`ють копита, хай дрижить замля!
Осідлає чорнобривий,
Як засвітить вечірня зоря.
Кінь несеться, а трави гнуться,
Воля кличе, він дожене,
Синє небо житам всміхнеться,
В полі пісня знов оживе!
Ой, ти коню пишногривий,
Б`ють копита, хай дрижить замля!
Осідлає чорнобривий,
Як засвітить вечірня зоря.
Десь в далі ще б`ють гармати ,
Це ще залишки злої війни !
Геть журбу, бо ростуть крилаті,
Чорнобривого горді сини!
Ой, ти коню пишногривий,
Б`ють копита, хай дрижить замля!
Осідлає чорнобривий,
Як засвітить вечірня зоря.
Стій мій коню, усе скінчилось,
Воля сонечком в нас вже зійшла,
Ми з тобою в війну влучились,
Щоб була у нас знову весна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585060
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2015
автор: Віктор Ох