Твої губи навчили мене любити життя.
Твої очі відкрили мені красу цього світу.
Коли здавалося що нема вороття –
Твої слова повертали мені орбіту.
Твої слова… в них не мудрість віків,
Але в них глибина, невагомість і сила.
В них – любов – непідвладна тяжінню років,
Теплий вітер, який розправляє вітрила,
І несе через море солоне – життя,
І несе через світ, часто темний до болю…
Ще ніхто до кінця не збагнув свою долю,
Та і смерть не збагнув до пуття…
19.04.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585226
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2015
автор: Артем Богуславський