Обман

вмикаєм,  та  не  відчуваєш
а  як  би  летів,  а  як  би..
з  петель  постійно  зриваєш
втрачаєм,  довіру  всю  тобі

лелека  немов  пролітає
та  запах  зозулі  я  відчуваю
лети  лети  подалі,  стрибає
сердце,  в  тобі  поринає..

забув  все  чудове,
ранкове,  і  надто  зіркове
знайшов  я  тебе,  втома  
душі,  я  бачив,  знайоме.

втік  весь  сум,
та  щастя  довкола  наповнена
сумка  до  долу,  сук
я  викинув  з  постілі,  втома

пригрів  я  лелеку-зозулю
не  довго  знав  щастя,  обман
наче  жменя  піску,  здрасті
ти  була  мій  останній  дурман.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585262
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.06.2015
автор: Івко