Знову ночі нам підморгують зірками,
І лукаво так заманюють в кохання.
Вони в травах миготять нам світлячками,
Потаємні в нас пробуджують бажання.
Ніби струни десь гітара поправляє,
Щоб мелодію вечірню заспівати.
Він в цей вечір знов до Неї поспішає,
Аби нишком Її вигукати з хати.
І підуть вони удвох у темінь ночі,
Насолоджуватись цвіркунів піснями.
І дивитиметься щиро Він в ті очі,
Що заманюють в кохання світлячками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2015
автор: Куліш Анатолій