Тобі, моя матусе, рідна й мила
Присвячую я перший свій сонет.
Спасибі, рідна нене, що зростила,
Людиною мене пустила в світ.
Ти все тепло і ласку віддавала,
Гордилася за мій земний політ.
Ночей за нас дітей не досипала,
Плекала радо, мов найдорожчий цвіт.
У Господа я прощення благаю,
Бо може був і не найкращий син,
І гріх який перед Тобою маю.
Нема Тебе... в душі гірчить полин...
Нагадує якусь мою провину.
Щораз в молитві я до Бога лину.
2010 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585545
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2015
автор: Shevchuk