Опівнічна година та не спиться,
вже звиклася з тривогою в душі.
Воно завжди так... Що мені синиця,
коли у снах я бачу журавлі.
Воно завжди так...Легко та бездумно
до щастя простягаєш дві руки,
а потім дмеш...Доволі не розумно
хапатись за розжарені зірки.
Воно завжди так...Хочеться до казки,
сховатися у кольорових снах.
Але на справді, то чергові маски
не тільки на лиці -вони в серцях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585641
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2015
автор: Наталія Дим