Над нами тінь Симоненка,
Пророка і сина тінь,
Він для України-неньки
Усе зробив при житті.
Ось він іде на Голгофу,
Каміння ноги січе,
Такий молодий, та «профі»,
І правду сміло рече:
І хто, і прийшов ізвідки,
І місія в чім твоя.
Не був мовчазним він свідком…
Людина для всіх – своя.
Несла його Муза вгору,
Лишав унизу багно,
Та стрілася доля з горем,
Замовкла струна давно.
Так крила зрадливі Слави
Не встигли його піднять,
У нас же є всі підстави
Поставить поету «п’ять».
17.12.2014.
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585737
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.06.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)