. Осідлавши стринги
За темною у дірках завісою
Приховано море світла,
То не дірки може – очі,
Очі сповнені сонць
Споглядають… віками крізь час.
Що ж ви робите?!!! Істоти з чолом,
І фінальний акт вистави який?
Вибір є?
Чи детермінантний ланц лише…,
Чи осідлавши стринги,
Мудрість знайти, поза часом.
Та зрозуміють хіба одиниці…
Прийди ж Епохо Мудрості і Світла!
Стань же серце на розуму чоло!
6 червня 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585748
Рубрика: Нарис
дата надходження 06.06.2015
автор: GreViZ