Полон

Полонила  його  серце  краса  чорноброва,
маки  в  саду  червоним  заквітчали,
грали  вібрації  з  першого  слова,
сонце  з  небом  вальс  танцювали.

Полонила  серце  білосніжною  шкірою,
грайливим  волоссям,  де  проросла  ромашка,
фарбувала  дні  -  не  кольорила  сірими,
від  дотиків  по  тілу  йшли  мурашки.

Полонила  серце  легко  і  ніжно,
коли  від  життя  нічого  не  чекав,
заповнила  собою  пусте  його  ліжко,
в  рожевих  снах  ніколи  не  зникав.

Полонила  серце  молоде  і  свіже,
і,  начебто,  він  ніколи  не  страждав,
та,  в  один  із  днів  непогожих,
серце  бідне  в  полон  віддав.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585765
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2015
автор: Міша Малюк