Раптом Пауль відчув себе таким беззахисним перед своїм вибором, мабуть це була любов, мабуть саме це відчуваєш, коли комусь вказуєш свій маленький шматочок щастя. І той вогник, який недавно здавався найменшою масою тіла в світі, яке тільки існує, раптом став великим, масивним вогнем всередині нього.
Очі підхопили його вогонь, і загорілись маленькою надією, що Пауль комусь потрібний в цьому світі, він знав, і обовязково вірив, що все буде добре, і саме імя "Марія" була написане для нього на небі. Щоки так почервоніли, ніби хтось по ним пройшовся пензлем із червоним кольором.
Ось так сидиш, і думаєш, а думати не можеш, бо всі думки зайняті тендітною дівчиною, і весь твій світ звівся в одну крапку, яка заповняє весь твій простір, всю пустоту, яка колись була, - проговорив в собі Пауль.
Але цієї зустрічі могло і не бути, як і тисячі інших в цьому світі. Але раз вже доля вирішила, то на тобі людину. Ось тобі її білі, як сніг руки, ноги і обличчя, ось тобі її русяве волосся, з яким ти будеш прокидатись кожного ранку, ось тобі всі її родимки на тілі, ось тобі груди і те, що нижче, ось тобі страх павуків і всіляких маленьких паразитів, ось тобі її алергія на шоколад і картка хвороб, ось тобі, тримай, її проникливий погляд, і нерви після роботи: ось тобі окреме життя, дивись, не зроби йому боляче.
Марія захотіла спати. Її ліжко було зовсім голе, як і її біла шкіра, і кожна родимка на невинних плечах. Гріла не сама думка, що зараз піде спати, і не те, що лягне у тепле ліжко, гріло зовсім інше, щось важливіше за сонце. Сьогодні, вона засинатиме, думаючи про нього.
В її фантазіях вони переплетені узами любові, тонкою зігріваючою ниткою, яка в майбутньому стане міцним канатом між їх стосунками, які зіллються в солодкому поцілунку, в ніжному дотику гарячих тіл та холодних рук, яскравих кольороів, якими тепер засяє - до цієї миті - її передбачуване життя.
Волосся розсипалось на білій подушці, вони теж вирішили відпочити. Її гладке тіло розсипалось на десятки тисяч маленьких шматочків, тепер він став відстунім елементом для повної картини, тим необхідним пазлом, тим довгим і щасливим життям . Марія хотіла, щоб саме зараз він був поруч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585778
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2015
автор: Міша Малюк