Сни Старого Саду

Сни  Собі  Солодкі  Сад  Старий  Співає.
Стримує  Самотність  -  Серпень  Спас  Стрічає.

Стримувала  Стріха  Сліз  Солоних  Струмінь.
Стомлювалась  Стиха  Свята  Сила  Струму

Стіни  Спальні  Стинуть  -  Сутінь  Сріблом  Сипле.
Сливи  Сині  Стигнуть.  Сад.  Самотня  Скрипка.  

Струни  Скрипки  Спали,  Смикалися  Сонно…
Схлипували  Скали  Солоні  Сезонно.

Скинуті  Сандалі  -  Світанкове  Скерцо.
Сонячні  Скрижалі  Світле  Спасли  Серце.

Сипляться  Сніжинки  -  Стеляться  Степами.
Стерлися  Стежинки  Срібними  Стопами.

Сьоме  Січня  –  Свято,  Скоро  Сколядуєм
Стилічним  Стакатто  Сінно  Сни  Сумують.

Світла  Серенади  Садом  Сни  Скликають.
Сонячні  Сонети  Спів  Свій  Сповивають.

Снігурі  Синиці  Серед  Срібла  Снігу
Солодким  Суницям  Стелють  Сіті  Сміху.

©  18-12-2006

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58578
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2008
автор: drillinger