Небеса то сміються, то плачуть



Є  священні  місця  на  землі,
Де  вітри  так  любимі  і  клени,
Під  вікном  здавна  шепчуть,  зелені...
В  пам'ять  дні  мої  там  замели...

Відшуміло  в  піснях  і  весіллях,
Відцвіло  у  бузкових  очах  -
І  про  те  старі  стіни  мовчать,
А  на  Трійцю  вже  нікому  з  зіллям...

Так  близькі  до  землі  небеса  -
То  сміються  ласкаво,  то  плачуть,
Заглядають  у  душу  неначе,
Що  на  цій  ось  струні  зависа...

Все  не  вічне,  бо  так  воно  є;
Із  одного  у  інше  втікає...
Ось  веселі  онуки  зростають,
На  сопілочці  час  виграє...

06.06.2015г.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585787
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2015
автор: Променистий менестрель