Із народження я від сохи: з діда-прадіда, батька,
Почуваюсь у полі що в небі високому пташка.
Так хвилює мене тут пахуча барвиста ця казка:
Хилять маки голівки свої і чебрець, і ромашка.
Наливається хлібом зерно в полум’яній оправі,
Ллють на душу тепло в білих хусточках сонечка милі.
Гойдаються джмелі, скупані в медоносному сплаві,
Надривно гудуть на квітках тендітних - розважно-хмільні.
Заливистий жайвір гостей зустрічає в високості,
Чайка квилить і плаче, кружляючи біля гніздечка.
І тікають з капусти зайці, і ховаються в просі,
І так любо мені, і так горнеться синь до сердечка.
07.06.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2015
автор: Валентина Ланевич