(миті щастя в іменах)
* О.: з часу стиглих плодів і любові зіткала ти щастя…
Зачарований я – хміль від слів твоїх в серці снує.
– Чи то серце так спрагло, бо довго шукало своє?!
І нехай заблукаю у звабі цих слів, як в туманах –
Десь і ти серед них. І серпневий наш час настає…
* І.: від закоханого серця в степ і в тебе
Поглянь-но, жадана, на край вічно юний, красивий!
Як небо синіє в очах, як смарагдові ниви
Лягають під ноги тобі шовком весен дівочих –
В цей край і в тебе я закоханий, вами щасливий!
* Л.: і любились, й гралися у долю…
Ти в невдачах-успіхах, у ганьбі і славі
Лікувала усміхом милих вуст лукавих,
І вела між болями, й рубцювались рани.
Нагадали щастя нам! – Ми ж творили драму…
* Т.: ворожила… і серця ти ловила у тенета
А дім твій – це замок загублених душ і надій.
А в повені погляду стільки вже юних втопилось!
Кохана, богине, благаю – яви свою милість,
Вертайся, не в силі створити сам щастя напій!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585866
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2015
автор: Касьян Благоєв