Придумала собі кохання!
Пора закінчувати гру.
Всі ці благання і зітхання
Вже душу виїли мою.
Награлася. По горло сита.
Чи клином світ на нім зійшов?
Могила радощів розрита.
Дух сили вирвався з оков.
Не знаю, як там ляже карта,
Чи happy end завершить дні.
Та сліз моїх ніхто не вартий.
Я поскачу ще на коні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)