ТОБІ, УКРАЇНО, МІЙ ПЕРШИЙ СОНЕТ
Тобі, Україно, мій порух душі,
Горіння невичахле серця.
Ти поступу мого невпинний рушій,
Снаги невмируще озерце.
Тобі аромат солодкаво-терпкий
Моїх почуттів невгасимих.
І глас то надривний, то ніжно-тремкий,
І помахи крилець орлиних.
Для тебе зійду на високий поміст,
Спущуся у прірву, як треба.
Лише піднімись на усенький свій зріст,
Злети надпотужно до неба.
Змогла б і життя я, напевно, віддать,
Лиш тільки б на тебе зійшла благодать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585901
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.06.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)