Не плач матусю, хай вже плаче небо

Не  плач  матусю,  хай  вже  плаче  небо
І  не  журися,  хай  сумують  хмари,
Я  повернуся  променем  до  тебе
Й  на  серце  рідне  обережно  ляжу...  
Його  зігрію  ніжністю  своєю
І  притулюсь  до  тебе,  як  ніколи,
І  усміхнусь  та  лагідно  обніму,
Пробач,  що  не  повернуся  додому...  
Не  зміг  сховатися,  в  байдужості  до  краю,
Не  повернув,  коли  товариш  гинув,
Тепер  невпізнаний  лежу  в  могилі,  мамо,
Серед  степів  моєї  України...  
Все  буде  добре  люба  моя  нене,
Лиш  прошу  дуже,  тільки  не  журися,
Я  повернуся  променем  до  тебе,
Зігрію  серце  й  весело  всміхнуся...  
Ти  ж  не  сумуй,  нехай  сумують  хмари,
Хай  небо  плаче,  ти  не  плач  матусю!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2015
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ