загубитись в снігах, не вернутись в минуле ніколи,
заморозити душу в саду ялинковім, і навіть
понадіятись, що на мисливських оленячих ловах
хтось стривоже тебе і повторно ще жити заставить.
зупинити свій пульс і у хвойному стилому лісі
перебратись у ягель без янгольських райських мелодій –
щоб торкнулась губами тебе молода олениця
й скуштувала без страху того, що під снігом на споді.
щоб набралася сили і навіть від тебе забрала
все тепло, що було до морозу цього без остатку.
а у танго - мисливськім двобої свій страх подолала -
перемогу здобула над Богом.
навесні.
малим оленятком.
© 09-12-2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58591
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2008
автор: drillinger