Любов, як троянда, червона троянда
Цвіте у моєму садку.
Любов - моя пісня,
З якою блукати іду
У далекі дороги,
Оббивать Дніпрові пороги.
Згадаю, десь там, вдалині,
Твої очі далекі, рідні,
І хвилі Дніпрові
Збліднуть при згадці
Про твої чорнії брови.
Сильніш від твоєї краси
В світі одне - кохання моє!
Воно з тобою доти,
Поки не висохне до краплі
Пінливий Дніпро.
Але не висохне бурхливий Дніпер,
Як не піде посеред літа сніг.
Вода не сточить кремінь,
Не вкриє сонце темінь,
Не зупиняться хвилі,
Не розійдуться кручі сиві,
Бо далі все, як і життя,
Помалу, стрімголов -біжить!
І чутно вітеру виття
І звір який де пробіжить.
То прощавай і не сумуй, кохана,
Будь щаслива, Лючано!
Не плач без парубка свого Івана,
Я повернусь в твої обійми,
Ти не хвилюйсь, не стану в прийми.
Я обійду усі країни
Та не знайду такой дівчини.
Пройшовши цілий світ,
Скажу: "Без тебе -ні, не милий світ!"
02. 11. 1997 р.
Оригінал
Роберт Бернс
Любовь, как роза, роза красная
Любовь, как роза, роза красная,
Цветет в моем саду.
Любовь моя - как песенка,
С которой в путь иду.
Сильнее красоты твоей
Моя любовь одна.
Она с тобой, пока моря
Не высохнут до дна.
Не высохнут моря, мой друг,
Не рушится гранит,
Не остановится песок,
А он, как жизнь, бежит...
Будь счастлива, моя любовь,
Прощай и не грусти.
Вернусь к тебе, хоть целый свет
Пришлось бы мне пройти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2015
автор: Ростислав Сердешний