Даліло моя Даліло
Не силу мою не тіло
А серце моє і душу
Забрала собі незворушно
Даліло моя Даліло
В*язала мене устами
Ліпила мене і гріла
Оливковими ночами
Молила мене як образ
Ростила немов пшеницю
Кидала мене в свій голос
Немов у глибоку криницю
Стирала мої обіцянки
Небесні й земні присяги
Заради такої коханки
Герби розтопчу і стяги
Візьму на списа всі замки
Віршем як бритвою Оккама
Від Палестини до Ямайки
Ніхто не стане поміж нами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586125
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2015
автор: Той,що воює з вітряками