Сплю.
Немов падаю в прірву повільно,
Але неухильно.
Звичний процес для старої людини -
Дні стали льодини.
За вікном літо нещадно палає -
Та крига не тане,
І настирно звучить гімн Потойбіччя...
Заснув на узбіччі?
Ні!
Ранок плямами сонечка грає!
І Мара тікає!
08.06.2015
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586201
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 08.06.2015
автор: Левчишин Віктор