Соловейко замовк у гаю,
І лишилась незоорана нива.
Чорна тінь,що зоветься війна,
Землю кровю синів просочила.
Так багато забрала життів,
Ця проклята війна!!! Не наша...
Ти життя зберегти незумів,
І поліг за майбутнє наше.
А у дома,при свічці в сльозах,
Плаче твоя старенька мати.
Посивіла уже в молитвах,
А їй більше тебе не обняти...
І цей біль не зрівняти з нічим!!!
Бо надії уже немає...
Ви не плачте...Ваш син ГЕРОЙ!!!
Весь народ йому шану складає.
Він упав,у страшнім бою,
Боринивши свою Батьківщину.
Та проклята бісівська орда!!!
Підікралась з ножем у спину...
І він впав на своїй землі,
Попрощавшись із білим світом,
Він Герой!!! А герої живі!!!
І в серцях будуть вічно жити.
Соловейко замовк у гаю,
Бо там плаче Вкраїна-мати.
За синами,що вже полягли,
Вас земля буде пам'ятати...
НАДІЯ КИШЕНЯ 8.06.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586229
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2015
автор: КОЛЮЧКА