коХання
А я стою тепер як зачарований
Холодом твоїм розчарований
Твоїм коханням не обдарований
Хід думок моїх некерований
Ні я на тебе не ображений
Хоча тобою я зневажений
Тобою мозок завантажений
Невзаємною любов'ю я заражений
За що мені так скажи Боже
Чи за гріхи мої може
Чи може за те що у мене добра душа
За що ти від мене пішла
Навіщо ти мені надію дарувала
А потім все від мене ти забрала
Чи ти любиш коли мені важко
За що мене так мучиш моя пташко
За що мені ти посилаєш муки
Що може бути гірше від розлуки
Важко жити без твого кохання
Ти для мене надія остання
Ти для мене сенс мого життя
У мене до тебе справжні почуття
А ти ставишся до мене несерйозно
Ну хіба так можна?
Я тебе люблю і ти це знаєш
Але відповіді уникаєш
Не хочеш відкрити свої почуття
Та знай що без тебе нікчемне моє життя
Ти моя найбільша мрія
Моя остання ти надія
Твоя любов мене врятує
А чи може знову розчарує
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 13 июня 2013 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2015
автор: Міша Стан