У кожного своя доля:
В когось шлях широкий,
Кому стежка серед поля,
А хто - в яр глибокий.
Куда ведуть тi дороги?
По Землi кружляють...
Iдуть усi, сильнi й вбогi,
А куди, не знають...
Як у нього путь скiнчиться
Нiхто теж не знає,
Коли довелось родиться
Кожен десь й сконає.
Солнце свiтить, чи дощ iде,
Вiтри налiтають,
Один бiжить, другий ледь йде -
Всi вперед бажають.
Он той швидко вгору лiзе,
Потiм вниз зiрветься,
Хтось поважно так крокує,
Нiде не спiткнеться.
А той ледве-ледве суне,
Жити сил не має,
Але ж довго-довго бреде,
Нiяк не сконає...
Батьки нас у путь послали,
Десь той шлях скiнчиться,
Що ми за життя зробили
Нащадкам лишиться.
6/08/2003
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586289
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2015
автор: Федір Трох