** «язви язик мій за хули!»
Запам’ятай: вуста твої – то подих вселюбові,
Де благодатну силу ллє у світ цей кожне слово
Із джерела душі, яка
чистіш алмазів буде.
– Не оскверняй їх лайкою та лихослів’я брудом.
** ТІЛЬКИ МОЄ! - про любов божу:
«о, бог любить всіх, кожну мить,
вдень і в ніч, і без поділу!»
– А краще позбавив би болей хоча одного, чи загоїв хоч рану!
Від смерті дитя і від мук Він вберіг, чи хоча б від сирітства.
Чи кулю зумів зупинить перед праведним серцем у брані.
– Хоч щось за віки Ти зробив?! для одної душі! Єзус Христус*?!.
-----
* ім’я Христа польською мовою
** слова були і є, а справ я ще не бачив…
спочатку постало лиш слово, сказали Вуста.
та я не повірив, бо слів – ой багато постало,
а справ було мало так – Книга була пуста.
та й мали з’явитись вуста, що те слово сказали?
** «всюди Ти єси і все наповнюєш»,
а любові як не було Твоєї, так і не видно над цим світом:
Ти віддав його на поталу вигнанцю-творінню своєму…
що бог – то любов, ради всіх постраждав він у муках, –
повчать – в сліпоті! – це в нас люблять сьогодні невпинно:
любити все людство – то зовсім нехитра наука,
та тяжче й складніш полюбити одну лиш людину…
...
та не спішить Велика Любов і Саме Милосердя
до жодної вдови, до жодного сироти.
і вдів тільки більше, а сирітство все гірше..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586467
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2015
автор: Касьян Благоєв