Не твоя... Не твоя... Так потрібно...
Уже сльози мої аж рікою.. .
Я гадала , що буду так гідно
Розлучатись назавжди з тобою...
Проводжала тебе. Ні словечка.
А могла б коліна! Й молити!
Я шматочками свого сердечка
Молитвочки пошию...Щоб жити...
Я не хочу порад:все минеться!
Це тебе я із серденька тягну.
Бачиш, Янгол до мене сміється...
І для нього я посмішку вдягну ...
І
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586471
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2015
автор: Джаннет Даклін