Я риданням виводжу сміх,
На папері не гладкому - пишному.
Де бажанням наповнюю всіх,
Де віру дарую Всевишньому.
Тут вітрила мрій моїх,
Що корабель належить мудрому -
Чистий збірник для дум усіх.
Бо вже на світані чудному
Рвуть греблю ріки думок;
Несвідомий тисне курок...
Це все називається ранком,
Моїм бурхливим світанком.
Та коли прийде в гості обід,
Тоді зникне мого серця рід.
27.03.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586522
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 10.06.2015
автор: Уляна Віолончель