МАГІЯ ОЧЕЙ
Так очі манять! Очі так голублять!
Ще не одного у житті вони погублять
Покликали вони й ти - раб, ти занімів
Та раптом: «Ні!» Хто цього їх навчив?
Ці очі кличуть так!, - Але, міжіншим
Так часто вони світять лише іншим
Бо ж очі наші індикатором є душ
Зв'язок цей вічний, цього не поруш
Це – Зверху. Все ж, - не грай очима
Бо віримо очам, не тому, що за ними
Ти хочеш правди? – В очі подивись
Куди твій шлях веде: нагору, чи униз
Вічми стріляти – це таке її дозвілля
А ти повірив і потрапив в підневілля
ЇЇ очей. Та очі, й решта... – Не тобі
Твоя лиш мрія – й це тримай в собі
Всесвітня магія – та її магія очей…
Ця магія твоїх недоспаних ночей…
Той магнетизм… І однієї лиш очей
Ця магія ще не твоїх з нею ночей
А очі споконвіку дзеркалом є душ
Несуть і правду, і - холодний душ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586546
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2015
автор: Любомир Гардецький