МАТИ.
Потріскують поліна у печі,
Розлігся ранок ароматом диму,
Старенька замісила калачі,
Вона сьогодні дожидає сина.
Вже кілька літ у матері не був,
А вчора вістку дав, що в гості їде,
Вона вже, грішна, думала- забув...
Ох, тільки би поспіти до обіду.
Всадила в піч калач за калачем,
Молилась, щоб гнітилися рівненько,
Чим ближче до обіду, ніжний щем
Все більше панував у серці неньки.
Вдалися калачі мов сонця блиск,
І на столі новенька скатертина,
Вареники, і борщ, і медівник,
До ночі мати вижидала сина,
А він не їхав. І гірка сльоза
Вмивала серце. Доки ждати, доки?
"Проблеми, мамо"!,-тільки те й сказав,
І знову в трубці тишина на роки.
10/06/2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586559
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.06.2015
автор: Наталя Хаммоуда