[i][b][color="#0022ff"]Щоб не порушити спокою,
Села, красивого до болю,
За спокій і за мир на світі
Віддала б і життя...
Якби могла на руки взяти
Я б пестила його як мати.
Найкраще в світі і єдине
Своє дитя.
Поля блакитно - волошкові
І літні вечори казкові,
В багрянім небі місяць ясний
У зорянім вінку.
Садки з рожево-білим цвітом
І сінокоси теплим літом...
Хто бачив,той полюбить щиро
Красу таку !
Тобі - село моє єдине!
Тобі - маленька БАТЬКІВЩИНО!
Колиско літ моїх дитячих -
Вклонюся в ноги я.
Подякую за срібні роси,
І за верби зелені коси,
Джерельну воду,стежку в полі
І пісню солов'я .[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586583
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2015
автор: Nino27