Вітер твого волосся

Я  птахою  в  вітрах  твого  волосся  полечу,
Твоя  усмішка  знов  розправить  мої  крила,
В  душі  так  гаряче,  що  плачу  і  кричу
Про  всі  ці  почуття  до  тебе,  моя  мила.

Кохання  жар,  сильніший  з  кожним  днем,
Бентежить  розум  і  до  серця  пропікає,
Не  стане  слів  і  рим,  романів  і  поем,
Щоб  розказати,  як  шалено  я  кохаю.

З  тобою  ніжність  поцілунками  шепоче
І  день  казковий  в  безкінечність  відлітає,  
Тебе  думками  і  єством  своїм  я  хочу
І  все  не  так  чомусь,  коли  тебе  не  має…

Візьми  мене  в  чарівні  мрії  своїх  снів,
Прокинься  променем  –  бентежним  і  яскравим,
Любов’ю  зупини  безмежну  плинність  днів,
Щоб  тільки  ми  і  всього  світу  було  мало.

Тебе  скупаю  в  пінному,  гарячому  коханні,
Намилю  ніжністю  і  ласкою  небесною  обмию,
Обгорну  рушником  свого  таємного  бажання,
І  в  поцілунку  серце  я  своє  тобі  відкрию.


©  Юрій  Кульчак
10.06.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586589
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2015
автор: Yuriksat