Скільки злетів і падінь може містити один єдиний день!
Скільки разів на добу серце каменем падає в п'яти і скільки - птахом випурхує з грудей! Це і є життя - вир, невпинне колесо, шлях, котрий тікає з-під ніг, хвиля, яка спочатку жбурляє тебе на дно, а вже наступної миті підносить до сьомого неба. Усе так, як і повинно бути: люди наздоганяють час, стигле вечірнє повітря повнить легені, книги читаються на одному подиху, народжуються нові мрії.
Світ нарешті зрушив з місця.
Отже, тепер я жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586680
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2015
автор: Кароліна Бундаш