Сумом наповнені очі
Бачити не мають бажання
Гіркі сльози. Тa ридання дівоче
Чути до самого світання.
Волосся кольору пшениці
Вітер на плечі розсипає,
І в зеленій радужці зіниці
Покою й радості не знають.
Надворі знов зима з весною
Одна із одної глузують.
І цілий день я не з тобою,
І не живу я - час марную.
Коли на небі місяць повний
Душі моїй завдає болю,
Роки, як з вівці стриженої вовна,
Плетуться в тугу нитку долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58671
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.02.2008
автор: Оксана Чадаєва