Я певен все більше та більше:
Без краю нічого нема.
І посмішка друга не втішить,
Коли вже здоров’я катма.
Розважливість знищить безпечність,
Минуле забудеться вщент.
І нашу колишню сердечність
Замінить якийсь комплімент.
Можливо, в мережі безстрасній
Залишуться наші рядки.
Можливо, ми в чомусь прекрасні,
А все ж таки вже не такі.
Ось дівчину зараз голубим,
А мамою стане в сім’ї —
Все менше, все рідше ми будем
Коханою звати її.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586792
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2015
автор: Віктор Чернявський