Підступна спека зупиняє серце,
Свідомість просить «Cola» й «пантенолу»,
А десь на Сході, познімавши берці,
Хтось пригадає вчителя і школу.
І літній табір, річку каламутну,
Як «помарином» ляпали ботанів.
І перший досвід, думкою розпутній,
Котрим ділився вголос без вагання.
А ще «Зірницю». Сині на зелених:
- Мене убито – зірвані пагони!...
Чи думав хто на радісних теренах,
Що і насправді брата похоронить?
Йому б ще «Cola», краплями укриту,
Та довгоногу, просто із реклами,
Щоб понесла́ непосидючих діток,
Дочкою стала для старої мами.
Підступна спека не спиняє серце –
Мені комфортно в затишній квартирі.
Чатують спокій у броні та берцях
Відважні хлопці, нації кумири.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586799
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2015
автор: Нея