Так повно скрізь оцих днів холостих!
У крайнощах скитань... І дій пустих,
протягнутих поспішно, машинально...
Зависнути б в спокійнім бездіянні,
коли до повноти нема старання....
Щоб зраджених не бачить мрій сумних!
Відчув, що не твоє? - Залиш! Проходь.
Без користі? - Принаймі, не нашкодь!
Втомила так заповненість манірна.
Не проштовхнутись справам вже потрібним...
Життя все якось рвучко й понад міру...
Хоч пам"яттю віджиту мить обводь!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586817
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2015
автор: Мар’я Гафінець