Запусти руку мені у волосся,
щоб казати нічого не довелося,
щоб зрозуміло було зразу,
що покохала ти мене, заразу.
Поцілую я тебе в щоку,
до свого серця руку твою притулю.
І тоді ти теж все зрозумієш.
Зрозумієш що люблю.
Отак ми будемо сидіти,
ні про що не говорити.
Для нас і так все зрозуміло,
що доля так уміло
підібрала дві душі.
Впадуть дощі, впадуть сніги,
А ми далі будемо сидіти
і ні про що не говорити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586874
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2015
автор: lubko