Віртуальна людина

Я  знаю  на  пам'ять
Паролі  і  коди
Я  вже  не  залежу
Від  впливу  погоди

Для  мене  що  дощ
Що  у  лісі  пожежа
То  є  вже  не  суть-
Важливіше  мережа

Вже  очі  мої-
Зросли  з  монітором
Вже  руки  мої-
Продовжує  провід

Ще  б  шлунок  як  небудь
З  розеткой  з'єднати
Не  бігати  щоб
На  кухню  пожрати

Я  не  хомосапієнс
І  не  тварина
Я  новий  підвид
Віртуальна  людина

Я  такий  не  один-
Такі  майже  всі-
Хто  мишу  хоч  раз
Потримав  у  руці

За  блогами  стежу-
Хтось  стежить  за  мною
Дивлюсь  на  товар
І  цікавлюсь  ціною

Тут  все  як  в  житті-
Спілкування  без  меж
Користувачі-
Соціальних  мереж

Тут  радість  і  сум-
Тут  швидкий  часу  плин
Такі  майже  всі-
Я  такий  не  один

Я  ще  не  андроїд
Та  вже  не  тварина
Я  новий  підвид-
Віртуальна  людина

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586900
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2015
автор: Сергій Риба