Коли стоїш на своїй землі,
То відчуваєш її сповна.
Навряд чи знайдеться ще
Десь така, друга Україна!
Тихий спів соловейка у
Шелесті вишневої крони,
Дзюрчання струмка на
Дикій гірській полонині,
Голос пращурів врешті-решт,
Що мов у рупор волає до нас
Із минувшини із заповітом:
Живіте щасливо!
Не знаю, де і ким стану,
Але ніколи не зраджу
Своєї Вітчизни,
Поклавши життя
На вівтар боротьби
За честь і славу
Володимирового тризуба.
11.06.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586907
Рубрика: Верлібр
дата надходження 12.06.2015
автор: Олександр Подвишенний