Знову в небі грім зі сталі,
Знову дощ, як град-свинець.
Із-за схованки-вуалі
Кладе життя синець...
Підступно б"є у спину
І може скоро рай.
Якщо я тут не згину,
Запроси мене на чай...
Або маєш щось міцніше ?
Натще вип"ю рідкий злак.
Ну ж бо мила, веселіше -
Не здається твій козак...
Не годиться цьому роду
Проковтнути те свавілля,
Будем їсти біль, мов льоду,
Та Вкраїна стане вільна !!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586959
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 12.06.2015
автор: Мандрівник