Жаба з болота

В  болоті  тихо,  без  клопоту
Спокійно  Жабка  прожила,
І  крім  смердючого  болота
Ніде  ніколи  не  була.
Немає  кращого  болота,
Це,  навіть,  сам  Кулик  сказав,
А  він,  така  в  нього  робота,
Де  лише  тільки  не  літав!
Вважала  Жаба,  що  болото
Найкраще  місце  на  землі,
І  принц  уже  на  горизонті
До  неї  мчить  на  кораблі…
До  Жаби  сватався  Комарик,
Такий  нав’язливий,  малий,
Та  він  уміє  тільки  жалить,
І  на  болоті  на  всіх  злий…
Їй  Вуж  освідчився  в  коханні,
Та  що  узяти  із  Вужа?
Живе  в  хатиночці  поганій,
Де  буде  всім  вона  чужа…
Чекала  Жаба,  принц  чарівний,
З  країв  заморських  припливе,
Вона  не  Жаба,  а  Царівна,
В  покоях  царських  заживе…
Чекала  довго  наша  Жаба,
Десь  принц,  напевно,  заблукав,
А  поряд  ні  Вужа,  ні  Краба,
Ні  Комара,  ні  Павука…
…Приплив  на  трісці  Жук  навозний,
То,  видно,  доля  вже  така,
Що  Жаба  вийти  заміж  згодна
Вже  за  смердючого  Жука!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587023
Рубрика: Байка
дата надходження 12.06.2015
автор: LubovShemet