КАТРЕНИ, 51


**  нові  парадигми?  –  чи  «ілюзіоністи»:
«самодостатня  жінка»,  «самодостатній  чоловік»

Модне  словечко  цей  світ  підчепив,  як  ту  еболу,
І  намагається  ним  прикриватися  в  скруті:
В  «самодостатності»  душу  ховають  прикуті
Пихою  статків  до  розпачу  й  пустки.  (Гіпербола?).


**  донжуану:  вполював  ти  багато.  але  полювали  й  твоє?

Що  ж,  мисливцю  за  втіхами,  ти  походив  по  життю
Розказуєш  всім  про  «трофеї»  свої  й  перемоги.
Та  на  старість  років  все  одно  –  не  дивуйсь  відкриттю!  –  
Гіллясті  залишитись  можуть  одні  лише  роги...


**  володар  ти  їй.  на  годину.  та  знай:  ти  –  не  перший!

Ось  настали  часи:  якщо  хочеш  ти  заволодіть
Серцем  діви  і  тілом  –  іди  і  бери…  на  дорозі.
Володій,  скільки  в  тебе…  о  ні!  –  не  талантів  і  сил,
А  грошей  в  гаманці  і  ще  цих…  –  гілочок  в  кожнім  розі!


**  мене  вчило  життя,  –  на  хосен  та  наука  була?..
(по  Конфуцію:  навчанню  не  піддаються  наймудріші  та  невігласи)

Певно,  мені  все  ж  прийдеться  до  когось  пристати:
До  наймудріших,  що  вчитись  ну  дуже  не  хочуть,  
Вірують,  що  вже  змогли  мудрість  світу  пізнати,  –  
А  чи  до  бовдурів?  –  ці  кого  хоч  заморочать!
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587036
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2015
автор: Касьян Благоєв