Колись, багато мав я друзів,
Та оглянувся, тож хохли...
Лишилося кілька десь на Прузі,
Ширяють в небі, як Бусли..!
Вам не чета глухі засланці,
Бо ж ви худоба й верблюди.
Уваг не варті ви заср.нці,
Зас.али кров вашу ж.ди...
Німії виросли слугою,
Не голова в вас чавуни...
Дарма вас править й кочергою,
Бо ви й родились сцикуни.
Голоти тінь лиха й нещасна,
З болота плодитесь жаби.
Зїд’ять хазяїни вас власні,
Каліки нашої ганьби…
Нема зубів у роті, капи...
В мовчанці випали вони.
Імєют ПОЦи вас й Кацапи,
За холуїв ви в Сатани...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587072
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2015
автор: Дід Миколай