Данина.

Хто  світ  цей  вбив?
Якому  ж  поколінню
дано  сплатити  гріх  отой  сповна...
Чи  так  і  зникне  промінь  безнадійно:
"...немає  дна....."

Хто  знищив  рай?!
Навмисно,  метушливо
(буває  ж  так!):  жадав-топтав-убив.....
І  затирає  слід  тепер  квапливо,  
та....  Не  змив!

Ну,  хоч  би  дощ.....
Та  ж  ріки  сліз  лилися!
Ах,  мало?!  -  Ось,  іще  -  потік  страждань...
........................................................
...Вже  мій  народ  із  лишком  розплатився!
Й  ще....  пла́тить.....  дань....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587167
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2015
автор: Мар’я Гафінець